Початок космічної ери#
Освоєння космосу стало одним із найвизначніших досягнень людства XX століття. Мрія про польоти до зірок, яка тисячоліттями існувала лише в міфах та легендах, перетворилася на реальність завдяки науковому та технологічному прогресу. Перші кроки в космос були зроблені в контексті післявоєнного протистояння двох наддержав - США та срср, що призвело до так званої "космічної гонки".
Перші супутники#
4 жовтня 1957 – запуск першого штучного супутника Землі "Супутник-1" (срср). Простий металевий шар із радіопередавачем, сигнали якого могли приймати радіолюбителі по всьому світу.
Image. Копія "Супутника-1", першого в світі штучного супутника, виведеного у відкритий космос: копія зберігається в Національному музеї авіації та космонавтики США. Автор: NSSDC, NASAмhttps://apod.nasa.gov/apod/ap071004.html, Суспільне надбання (Public Domain), Посилання
3 листопада 1957 - запуск "Супутника-2" з собакою Лайкою на борту - перша жива істота в космосі.
1 лютого 1958 - запуск першого американського супутника "Експлорер-1", який виявив радіаційні пояси Ван Аллена.
Image. Супутник Explorer 1. Автор: NASA - https://www-istp.gsfc.nasa.gov/Education/Figures/Explorer.gif, Суспільне надбання (Public Domain), Посилання
Image. Радіаційні пояси Землі (пояси Ван Аллена). Суспільне надбання (Public Domain), Посилання
Перші дослідження Місяця та планет#
1959 – радянська програма "Луна": "Луна-1" пролетіла повз Місяць, "Луна-2" досягла поверхні Місяця, "Луна-3" сфотографувала зворотний бік Місяця. 1962 – американський "Марінер-2" досяг Венери – перший успішний міжпланетний політ.
"Марінер-2" був першим у світі успішним міжпланетним кораблем. Марінер-2, запущений 27 серпня 1962 року на ракеті Atlas-Agena, пройшов на відстані приблизно 34 000 кілометрів (21 000 миль) від Венери, надіславши назад цінну нову інформацію про міжпланетний простір і атмосферу Венери. Марінер-2 вперше зафіксував температуру на Венері, виявивши дуже гарячу атмосферу планети приблизно 500 градусів за Цельсієм (900 градусів за Фаренгейтом). Експеримент із сонячним вітром космічного корабля вперше виміряв щільність, швидкість, склад і зміну сонячного вітру в часі.
Image. Марінер-2. Автор: NASA/Jet Propulsion Laboratory - https://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA04594, Суспільне надбання (Public Domain), Посилання
Пілотовані космічні польоти#
Перші космонавти
12 квітня 1961 – Юрій Гагарін на кораблі "Восток-1" здійснив перший в історії людства орбітальний політ.
5 травня 1961 – Алан Шепард став першим американцем у космосі (суборбітальний політ, 15 хвилин).
20 лютого 1962 – Джон Гленн здійснив перший американський орбітальний політ на кораблі "Меркурій-Атлас 6".
18 березня 1965 – Олексій Леонов здійснив перший вихід людини у відкритий космос (12 хвилин).
Програми "Восток", "Меркурій", "Восход" та "Джеміні"
Радянська програма "Восток" (1960-1963) – 6 успішних одномісних польотів.
Американська програма "Меркурій" (1961-1963) – 6 пілотованих польотів.
Радянська програма "Восход" (1964-1966) – перший багатомісний корабель (до 3 космонавтів).
Американська програма "Джеміні" (1965-1966) – 12 пілотованих польотів, відпрацювання техніки зближення і стикування кораблів, тривалих польотів.
Image. Запуски "Джеміні" (з 1-го по 12-й). Суспільне надбання (Public Domain), Посилання
Місячна гонка#
Програма "Аполлон"
21 грудня 1968 – "Аполлон-8" з екіпажем (Френк Борман, Джеймс Ловелл, Вільям Андерс) став першим пілотованим кораблем, що облетів Місяць.
20-21 липня 1969 – "Аполлон-11": Ніл Армстронг і Базз Олдрін здійснили першу в історії посадку на Місяць. Знаменита фраза Армстронга: "Це малий крок для людини, але величезний стрибок для людства".
1969-1972 – у рамках програми "Аполлон" було здійснено 6 успішних посадок на Місяць (Аполлон-11, 12, 14, 15, 16, 17), загалом 12 астронавтів побували на поверхні Місяця.
Image. Базз Олдрін позує на Місяці, даючи Армстронгу змогу сфотографувати його і власне відображення у шоломі Базза. Автор: Neil Armstrong - NASA Image and Video Library, Суспільне надбання (Public Domain), Посилання
Міжнародне співробітництво#
15 липня 1975 – спільний політ "Союз-Аполлон", перший міжнародний космічний проект між срср і США, символізував завершення епохи "космічної гонки" і початок ери співпраці. 17 липня було виконано стикування "Союзу" й "Аполлона". 19 липня проведено розстикування кораблів, а після 2-х витків навколо Землі стикування повторено, ще через 2 витки кораблі остаточно розстикувалися.
Орбітальні станції - від першої станції до 2025 року#
Програма "Салют" (срср)#
Салют-1 (1971)
Запущена 19 квітня 1971 року - перша у світі орбітальна станція
Екіпаж: було дві експедиції
Трагічний фінал: загибель екіпажу другої експедиції під час повернення на Землю через розгерметизацію
Завершення: увійшла в атмосферу 11 жовтня 1971 року
Салют-2 (1973)
Запущена 3 квітня 1973 року
Військова станція проекту "Алмаз"
Зазнала аварії - розгерметизація через 13 днів після запуску, телеметрична інформація перестала надходити 25 квітня
Жодного екіпажу не прийняла
Завершення: 28 травня 1973 року впала в океан біля Австралії
Салют-3 (1974-1975)
Запущена 25 червня 1974 року
Військова станція проекту "Алмаз"
Пробула на орбіті 213 діб, з них 15 діб з екіпажем (прийняла один екіпаж)
Завершення: зійшла з орбіти 25 січня 1975 року над Тихим океаном
Image. Орбітальна станція Салют-3. Автор: NASA, Суспільне надбання (Public Domain), Посилання
Салют-4 (1974-1977)
Запущена 26 грудня 1974 року
Цивільна наукова станція
Прийняла два екіпажі (перший екіпаж перебував на станції 29 діб, а другий перебував 62 доби)
Вдосконалені системи життєзабезпечення та енергопостачання
Завершення: зійшла з орбіти 3 лютого 1977 року
Салют-5 (1976-1977)
Запущена 22 червня 1976 року
Остання військова станція проекту "Алмаз"
Пробула на орбіті 412 діб
Прийняла два екіпажі (планувалось чотири екіпажі)
Завершення: зійшла з орбіти 8 серпня 1977 року
Салют-6 (1977-1982)
Запущена 29 вересня 1977 року
Принципово нова станція (станція другого покоління) з двома стикувальними вузлами
Пробула на орбіті 1763 дні
Загальний час пілотованих польотів (час, коли на станції були космонавти): 683 доби
Завершення: зійшла з орбіти 29 липня 1982 року
Салют-7 (1982-1991)
Запущена 19 квітня 1982 року
Остання станція серії "Салют"
Прийняла 10 основних експедицій (21 космонавт)
У пілотованому режимі станція експлуатувалася більше 800 днів
Рекордний на той час політ екіпажу - 237 діб
Мала аварійну ситуацію з повною втратою енергопостачання у 1985 році, станція повністю вийшла з ладу, проведено ремонтно-відновлювану операцію
Завершення: некерований схід з орбіти 7 лютого 1991 року
Скайлаб (США, 1973-1979)#
Запущена 14 травня 1973 року
Перша і єдина власне американська орбітальна станція (до МКС)
Створена з використанням обладнання програми "Аполлон"
Прийняла три експедиції загальною тривалістю 171 доба
Рекордний політ - 84 доби (третя експедиція)
Проведено масштабні наукові дослідження, особливо астрономічні спостереження
Зростання сонячної активності призвело до збільшення щільності атмосфери на висоті орбіти "Скайлаб", зниження станції прискорилося. Підйом станції на вищу орбіту був неможливий, оскільки у неї не було власного двигуна (підйом орбіти здійснювався тільки двигунами пристикованих космічних кораблів «Аполлон», в яких на станцію прибували екіпажі)
Завершення: передчасний контрольований схід з орбіти 11 липня 1979 року, однак була допущена помилка і уламки впали на територію Австралії
Рис. Орбітальна станція Skylab. Автор: NASA (Crew of Skylab 4), Суспільне надбання (Public Domain), Посилання. Wiki
Станція "Мир" (срср, 1986-2001)#
Запущена 20 лютого 1986 року (базовий блок)
Перша в світі модульна орбітальна станція
Рекордний політ одного екіпажу: 438 діб
Загальний час пілотованих польотів: 4594 доби
Завершення: контрольоване зведення з орбіти 23 березня 2001 року, затоплена в Тихому океані
Рис. Станція "Мир" 12 червня 1998 року.
Автор: NASA, Суспільне надбання (Public Domain), Посилання. Wiki
Міжнародна космічна станція (МКС, 1998-сьогодення)#
Початок збирання: 20 листопада 1998 року
Перший екіпаж: 2 листопада 2000 року
Найбільший міжнародний космічний проект в історії
Учасники: США, Європейський космічний агентство, Японія, Канада, та інші
Постійно населена з 2000 року
Понад 250 людей з 20 країн побували на МКС
Подовження терміну експлуатації до 2030 року
Плани передачі низької навколоземної орбіти комерційним станціям після завершення програми МКС
Рис. Міжнародна космічна станція (2010-05-23)
Автор: NASA/Crew of STS-132 (https://images.nasa.gov/details-s132e012208), Суспільне надбання (Public Domain), Посилання. Wiki
Китайські орбітальні станції#
Тяньгун-1 (2011-2018)
Запущена 29 вересня 2011 року
Перша китайська орбітальна лабораторія
Прийняла дві пілотовані експедиції (включаючи першу китайську жінку-космонавта)
Наприкінці березня 2016 року станція припинила функціонувати, наземний центр управління польоту втратив над нею контроль.
Завершення: некерований вхід в атмосферу 2 квітня 2018 року
Тяньгун-2 (2016-2019)
Запущена 15 вересня 2016 року
Друга китайська космічна лабораторія
Прийняла один екіпаж ("Шеньчжоу-11") - 30-денний політ
Перша автоматична стиковка з вантажним кораблем "Тяньчжоу-1"
Завершення: контрольований схід з орбіти 19-20 липня 2019 року
Китайська космічна станція Тяньгун (2021-сьогодення)
Запуск базового модуля "Тяньхе": 29 квітня 2021 року
Запуск лабораторного модуля "Веньтянь": 24 липня 2022 року
Запуск лабораторного модуля "Меньтянь": 31 жовтня 2022 року
Третя постійно населена космічна станція у світі
Планований термін експлуатації: не менше 10 років
Китай планує міжнародне співробітництво та комерційне використання станції
Рис. Елементи Китайської космічної станції Тяньгун станом на квітень 2024 року
By Shujianyang - Own work, CC BY-SA 4.0, Link. Wiki
Майбутні проекти (2025 і далі)#
Комерційні станції
Axiom Station - перша комерційна космічна станція, початкові модулі якої будуть приєднані до МКС, а потім відокремляться для самостійного функціонування (плановий запуск першого модуля в 2025-2026 роках)
Orbital Reef - проект компаній Blue Origin і Sierra Space, комерційний "космічний бізнес-парк" (плановий запуск після 2025 року)
Starlab - проект компаній Lockheed Martin і Nanoracks (планується запуск у 2027 році)
Примітка: усі ці проекти стикаються із значними труднощами і є ймовірність, що вони не встигнуть запустити свої станції до моменту виведення МКС із експлуатації.
Місячна орбітальна станція Lunar Gateway
Спільний проект NASA, ESA, JAXA, CSA та інших партнерів
Орбітальна станція навколо Місяця як частина програми "Артеміда"
Перші модулі планується запустити у 2025-2026 роках
Служитиме перевалочним пунктом для місій на поверхню Місяця